Я не розумію, що відбувається із харківським метрополітеном!!! Для мене досі залишається загадкою, нащо було прибирати милих касирів ,які спокійно собі сиділи в затишних будках, торгували жетончиками, поповнювали картки і… розмінювали крупні купюри! Тепер цього нема. Заміст милих поважних тітоньок – автомати з жетонами, які приймають купюри номіналом не більше 10! гривень (а дрібних монет приймають номінал 50 копійок). Тобто, уявляємо ситуацію: я йду, скажімо о…23-45 з гарної вечірки, і у мене в кишені завалялася купюрка з панною Лесею (200грн.) – і що??? Ну не розміняю я її ніде, а значить – метрополітен обмежив моє право на користування його послугами! Опа! Як же ж це так? А отак. Я для автомата – персона нон-грата)))
Але і це ще не весь ідіотизм. Мало того, що всі автомати продажу жетонів разом із турнікетами мають написи і тексти російською!!! (поки що аж ніяк не другою державною), що вже як мінімум протизаконно, так адміністрація метрополітену ще й їх хоче прибрати (не встигли жетономати проіснувати і півроку). А замінити ці шикарні автомати, на які, певно, було витрачено не одну тисячу державних коштів, хочуть на ще дорожчі автомати продажу і поповнення карток.
І ось тут мене зачепило!!!
У мене був особистий дуже негативний досвід користування електронною карткою проїзду харківського метрополітену. Полягав він у тому, що інколи ці недолугі автомати знімали гроші з картки, а зелене світло не запалювали ( і якби ж тільки у мене одного!), а потім ця картка просто здохла одного прекрасного дня – і все. На ній ще мабуть 18 гривень є, але відносити до «ремонту» мені якось ніколи та й лінь. Відтоді користуюся дуже зручними жетончиками (їжджу в метро рідко, смислу купувати багато їх не бачу, а карткам не довіряю). І тут підступне керівництво підземки хоче вкрасти у мене рідні зелені кружечки. І в який нахабний спосіб!? – просто замінити їх на картки)))
Але ж ці картки - не просто картки, вони ще коштують грошей. А саме: картка з автомату – 7 гривень плюс на ній дві поїздки по 1.5 грн. Разом – 10 гривень. І ці нахаби ще сміють писати, що карткою користуватися зручніше!! Що це означає для людини,яка приїхала до Харкова, скажімо в гості, і якій ну просто хочеться побачити метро, треба витратити 10 гривень, щоби проїхати один раз! Я ж не думаю, що гроші за невикористані поїздки будуть повертати в цих же автоматах для карток! – нє, для цього керівництво метрополітену занадто розумне. Отже, шановні не-харків’яни, якщо десь за пару місяців вам захочеться проїхатися одним з найкрасивіших метрополітенів світу, доведеться відразу приготувати 10 гривень на дві поїздки. Так, картку можна потім буде повернути в автомат, отримати назад 7грн, але ж, шановні, це час, який ми так само втрачатимемо,як і при купівлі жетончика! До того ж, старі автомати з жетончиками продадуть, на нові гроші вже витрачено, - і хай тільки спробують підвищити плату за проїзд! – стане відразу ясно, що гроші за продані жетномати пішли в кишені.
Звідси, мій особистий досвід:
а) в усіх цивілізованих метрополітенах є! квиток/жетон для однієї поїздки (так, він коштує дорожче,ніж постійний квиток,скажімо на 10 поїздок);
б)кожен цивілізований метрополітен пропонує системи знижок: проїзні на тиждень, місяць, рік;
в)паризький метрополітен має написи англійською та французькою мовами, харківський – чомусь недержавною російською;
г)празький метрополітен має дуже цікаву і складну систему знижок, і!!! консультанта (тобто ту саму огрядну жіночку з каси) на станції, який підкаже, як і чим краще скористатися. Хоча там так само на станціях стоять автомати з проїзними квитками.
Отже, шановні, висновки для Харкова:
1. Треба створити систему знижок, бо інакше безглуздо буде використовувати картки, які окрім незручностей нічого не додають.
2. Керівництво має подбати до Євро 2012 щоби написи в метрополітені були хоча б англійською і українською мовами.
3. Тому самому керівництву варто подбати про надійність турнікетів,які знімають гроші і не дозволяють пройти.(жетон працював безвідмовно)
З усього вищевикладеного хочеться підсумувати: метрополітен – це зручний спосіб переміщення людей і їхнього багажу плюс естетичний вигляд станцій. А це значить, що сам метрополітен має думати, як би заволікти у свої нетрі більше людей, а не відштовхнути естетів і романтиків, женучись за надприбутками.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар